Як правильно перевозити пальне для власних потреб та в яких допустимих обсягах, якщо суб'єкт господарювання (СПД) не є розпорядником акцизного складу?
Досить часто СПД, які не є розпорядниками акцизного складу, здійснюють перевезення пального власним або орендованим транспортом, допускаючи при цьому низку порушень. Натомість чітке дотримання податкових приписів дозволяє уникнути штрафів та оптимізувати логістичні процеси.
Розглянемо ключові правові аспекти у питанні перевезення пального СПД для власних потреб відповідно до Податкового кодексу України (ПК України).
Ключове поняття: Акцизний склад та граничні обсяги зберігання
Насамперед, необхідно чітко розібратися, що розуміється під акцизним складом. Згідно з ПК України, акцизний склад – це обмежена територія або приміщення, де виробляються, обробляються, змішуються, розливаються, пакуються, зберігаються, отримуються чи видаються підакцизні товари.
Заразом не є акцизним складом приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів (пп. 14.1.6. п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Правила переміщення пального: Облік транспорту та Заявка № 188
Для правомірного переміщення пального СПД, які не є розпорядниками акцизного складу, необхідно врахувати приписи п. 230.1.5. п. 230.1 ст. 230 ПК України. Відповідно до них, транспортні засоби для переміщення пального повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне.
Водночас критичним документом, що підтверджує правомірність транспортування є Заявка на переміщення пального.
- Порядок заповнення та форма Заявки затверджені наказом Міністерства фінансів України від 08 травня 2019 року № 188 (далі — Порядок № 188).
- Хто складає Заявку? Згідно з п. 2. Розділу I Порядку № 188, заявки складають лише ті суб'єкти господарювання, які не є розпорядниками акцизних складів та здійснюють переміщення власного пального для потреб власного споживання чи промислової переробки (тобто власник пального). Заявки, заповнені іншими суб’єктами господарювання, вважаються недійсними.
- Період та обсяги переміщення:
- Заявка повинна складатися щодо кожної операції з переміщення пального, з можливістю зазначення кількох транспортних засобів (п. 1 розд. ІІ Порядку № 188).
- Період переміщення не може перевищувати 30 календарних днів.
- Разове переміщення пального допускається транспортними засобами до 30 куб. м.
Резюме: Ключові вимоги без реєстрації акцизного складу
Таким чином, для посадових осіб з логістики та обліку необхідно враховувати такі ключові вимоги податкового законодавства:
- Ліміт зберігання пального: Мають право зберігати за ліцензією пальне для власних потреб в обсязі, що не перевищує 200 000 літрів (умова для неутворення акцизного складу).
- Облік транспорту: Переміщення можливе лише транспортними засобами, які обліковуються в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне.
- Заявка № 188: Транспортування має здійснюватися на підставі Заявок на переміщення, які складаються щодо кожної операції власником пального.
- Період: Період переміщення не має перевищувати 30 календарних днів.
- Обов'язок складення Заявки: Заявка обов'язкова для всіх СПД-нерозпорядників, незалежно від типу (власний/орендований) ТЗ.
Підсумовуючи, дотримання законодавчих вимог щодо встановлених лімітів зберігання та належного оформлення переміщення пального є важливою умовою для суб'єктів господарювання, які не бажають реєструватися як розпорядники акцизних складів. А чіткий облік транспортних засобів і слідування процедурі складення Заявок № 188 — це основні гарантії уникнення податкових ризиків під час використання пального для власних потреб.