Мало хто з українців знає, що відповідно до постанови НБУ від 27.05.2008 № 148 без письмового декларування митному органу фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро. Більшість іноземців також не знають про такі обмеження, адже жодних оголошень з цього приводу ні в аеропортах, ні на пунктах пропуску на кордоні не розміщено. Цією необізнаністю досить часто користуються митні органи, вилучаючи, а потім, за рішенням суду, конфісковуючи ту частину готівки, сума якої за курсом, станом на дату в’їзду іноземця чи громадянина, перевищує еквівалент 10 000 євро.
Правовою підставою для застосування такої санкції митники, а слідом за ними і значна частина суддів, вважають ст. 471 Митного кодексу України. Відповідно до її положень порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів.
Втім, правомірність застосування положень цієї статті до вищеописаних правопорушень є досить сумнівним, про що свідчать наступні обставини:
1. Іноземна валюта не є товаром, ввезення якого заборонено або обмежено, а тому не може бути конфіскована
Перш за все варто звернути увагу на те, що ст. 471 Митного кодексу України передбачає відповідальність за порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, які можуть полягати у:
а) переміщенні через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України;
б) переміщенні через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.
При цьому конфіскація товару як міра відповідальності за порушення вимог ст. 477 МК України передбачена лише для випадків переміщення через митний кордон України товарів, ввезення яких заборонено або обмежено законодавством України. За переміщення ж товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України, передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 гривень), без конфіскації таких товарів.
Постанова НБУ від 27.05.2008 № 148, на яку посилаються органи митниці при вилученні готівки та складенні протоколів про порушення митних правил не забороняє ввезення на територію України валютних цінностей і не обмежує їх максимальний розмір.
Відповідно до глави 2 вказаної постанови фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, без письмового декларування митному органу.
Фізична особа - нерезидент має право ввозити в Україну готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі.
Отже, постанова НБУ від 27.05.2008 № 148 лише встановлює додаткові вимоги до ввезення валютних цінностей в обсягах, що перевищують 10 000 євро у вигляді письмового декларування.
Діючим законодавством України ввезення готівкової іноземної валюти в Україну, в принципі не обмежено, обмежено лише суму (10000 євро), яка може бути ввезена без письмового декларування.
Таким чином, оскільки готівкова іноземна валюта не відноситься до числа товарів, ввезення яких заборонено або обмежено, то застосування до правопорушників такої міри відповідальності за порушення вимог ст. 477 МК України як конфіскація товару (іноземної готівкової валюти) в обсязі понад 10 000 євро в еквіваленті є неправомірним.
2. Конфіскація іноземної валюти як міра відповідальності за порушення митних правил є порушенням Протоколу № 1 Європейської конвенції
Підтвердженням неправомірності застосування такої міри відповідальності за порушення передбачених законодавством обмежень щодо ввезення іноземної готівкової валюти є рішення Європейського Суду з прав людини від 06.11.2008 року. У цьому рішенні по справі Ісмаїлов проти Російської Федерації ЄСПЧ зазначив, що конфіскація валютних цінностей, належних заявнику, які він не зазначив у митній декларації, є порушенням ст. 1 Першого протоколу до конвенції з наступних підстав.
Згідно зі статтею 1 Протоколу N 1 до Конвенції з захисту прав людини, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Перша і найбільш важлива вимога зазначеної правової норми полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на повагу до власності має бути законним. Також передбачається, що держава уповноважена здійснювати контроль за використанням власності шляхом забезпечення виконання законів.
Питання про те чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.
Що стосується загального інтересу, якому могло слугувати таке втручання, то Європейський Суд зазначив, що держави мають законний інтерес і в той же час обов'язок вживати заходи в цілях виявлення та контролю руху готівкових коштів через кордони, оскільки значні суми готівки можуть використовуватись для легалізації незаконних доходів, торгівлі наркотиками, фінансування тероризму, вчинення тяжких фінансових злочинів.
Загальна вимога про декларування, яка розповсюджується на будь-яку особу, що перетинає кордон держави, попереджує прихований ввіз і вивіз грошових коштів з країни і конфіскаційна міра, яку тягне недекларування грошових коштів митному органу, є частиною загальної регулятивної системи, передбаченої для боротьби з подібними правопорушеннями.
Суд також вказав, що органи влади повинні дотримувати розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищати право заявника на мирне володіння своїм майном, тобто, чи не стали вжиті заходи особистим та надмірним тягарем для заявника. Крім того, суд зауважив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення, зокрема, недотриманню вимоги щодо внесення відомостей до митної декларації, а не тяжкості будь-якого правопорушення, яке можна припустити (наприклад, відмивання грошей або ухилення від сплати податків, але яке насправді не було доведене).
Таким чином, застосування конфіскації предметів порушення митних правил в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, оскільки покладає на правопорушника, «індивідуальний надмірний тягар».
Висновок:
Отже, якщо Ви чи Ваші знайомі стали жертвою неправомірного, фіскального трактування положень ст. 471 Митного кодексу України, і у Вас було конфісковано іноземну готівкову валюту в сумі, що перевищує еквівалент 10 000 євро, не варто зневірятись. Зважаючи на вищевикладене, за умов належної юридичної підтримки цілком можливо відстояти вилучені кошти, сплативши лише штраф у розмірі 1700 грн.
Хоча, нажаль, окрім юридичної підтримки для цього потрібна ще й значна частка удачі у вигляді потрапляння справи до того судді, який здатен почути та усвідомити вищевказані аргументи. Приміром, чимало суддів Бориспільського міськрайонного суду, в якому розглядається левова частка подібних справ, нажаль, не хочуть сприймати іншу точку зору навіть незважаючи на те, що такі їх рішення часто скасовуються Апеляційний судом Київської області.