Нові правила фінансового моніторингу: що змінилося після 28-го квітня

Що являє собою система фінансового моніторингу?

Закон визначає, що система фінансового моніторингу складається з первинного та державного рівнів.

До суб’єктів первинного фінансового моніторингу відносяться:

1. банки, страховики (перестраховики), страхові (перестрахові) брокери, кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи;
2. оператори поштового зв’язку, інші установи, які надають послуги з переказу коштів (поштового переказу) та здійснення валютних операцій;
3. філії або представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, що надають фінансові послуги на території України;
4. суб’єкти аудиторської діяльності;
5. адвокатські бюро, адвокатські об’єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально;
6. нотаріуси;
7. суб’єкти господарювання, що надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна;
8. суб’єкти господарювання, що здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них;
9. суб’єкти господарювання, що надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор.

Закон № 361 зобов’язує суб’єктів первинного фінансового моніторингу стати на облік у спеціально уповноваженому органі як суб’єкт первинного фінансового моніторингу.

До Суб’єктів державного фінансового моніторингу відноситься:

• Національний банк України;
• Державна служба фінансового моніторингу України;
• Міністерство юстиції України;
• Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку;
• Міністерство цифрової трансформації України та спеціально уповноважений орган.

Як працює система фінансового моніторингу?

Слід відзначити, що згідно з законом № 361-IX суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, зокрема, пов’язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб’єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг.

Якщо місце проживання учасника фінансової операції знаходиться на території держави (юрисдикції), що не виконує рекомендації міжнародних організацій щодо боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, то така операція підлягатиме фінансовому моніторингу.

При визначенні критеріїв ризиків суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен враховувати типологічні дослідження, підготовлені та оприлюднені спеціально уповноваженим органом на своєму веб-сайті, результати національної оцінки ризиків, а також рекомендації суб’єктів державного фінансового моніторингу.

У яких випадках суб’єкти фінансового моніторингу проводять належну перевірку?

Належна перевірка, це є не що інше, як заходи, що включають ідентифікацію та верифікацію клієнта (його представника), встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта, встановлення (розуміння) мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції тощо.

Ділові відносини – це відносини між клієнтом та суб’єктом первинного фінансового моніторингу, що пов’язані з діловою, професійною чи комерційною діяльністю суб’єкта первинного фінансового моніторингу, що виникли на підставі договору.

Підозра – припущення, що ґрунтується на результатах аналізу наявної інформації та може свідчити про те, що фінансова операція або її учасники, їх діяльність чи походження активів пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або із вчиненням кримінального правопорушення.

Належна перевірка здійснюється в разі:

• встановлення ділових відносин;
• наявності підозри;
• здійснення переказів (у тому числі міжнародних) без відкриття рахунка на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тисяч гривень, але є меншою за суму, 400 тисяч гривень;
• проведення фінансової операції з віртуальними активами на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тисяч гривень, але є меншою за суму 400 тисяч гривень;
• виникнення сумнівів у вірогідності чи повноті раніше отриманих ідентифікаційних даних клієнта;
• проведення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин (без укладення договорів) з клієнтами, якщо сума фінансової операції дорівнює або перевищує суму 400 тисяч гривень.

Отже, належна перевірка (ідентифікація особи) проводиться, зокрема у разі здійснення переказів без відкриття рахунку на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тисяч гривень та у разі не встановлення ділових відносин (без укладення договорів) з клієнтами, якщо сума фінансової операції дорівнює або перевищує суму 400 тисяч гривень.

Залежно від рівня ризику проведення фінансової операції належна перевірка клієнта здійснюється також у разі проведення ним кількох фінансових операцій, що можуть бути пов’язані між собою, на загальну суму, що дорівнює або перевищує суму 400 тисяч гривень (для суб’єктів господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор, – 30 тисяч гривень).

Тобто якщо декілька проведених (роздроблених) фінансових операцій в сумі складатимуть 400 тисяч гривень й більше, без встановлення ділових відносин (укладення договорів) з клієнтами, то належна перевірка клієнта (ідентифікація особи) проводиться в обов’язковому порядку.

Водночас суб’єкти фінансового моніторингу не проводять належну перевірку (ідентифікацію клієнта) у випадках здійснення клієнтами:

1. операцій зняття коштів з власного рахунка;
2. переказу коштів з метою сплати податків, зборів, платежів (зокрема комунальних), штрафів тощо;
3. переказу коштів, коли платник (ініціатор переказу) і отримувач є суб’єктами первинного фінансового моніторингу;
4. переказу коштів, у разі якщо використовуються електронні платіжні засоби або електронні гроші;
5. переказу коштів на суму, що є меншою ніж 30 тисяч гривень з метою оплати вартості товарів, робіт, послуг, погашення заборгованості за кредитом за умови, що суб’єкт первинного фінансового моніторингу, може відстеження унікальний обліковий номер фінансової операції з переказу коштів та визначити особу, яка уклала договір;
6. переказу коштів між платником (ініціатором переказу) і отримувачем платежу, що проводиться через уповноваженого посередника;
7. операції із забезпечення проведення переказу коштів, що здійснюються операторами послуг платіжної інфраструктури;
8. переказу коштів готівкою в межах України у сумі, що є меншою ніж 5 тисяч гривень, та відсутності ознак пов’язаності такої фінансової операції з іншими фінансовими операціями, що в сумі перевищують 5 тисяч гривень.

Отже, під належну перевірку (ідентифікацію клієнта) не підпадають операції зі сплати комунальних платежів, податків, штрафів, інших обов’язкових платежів (незалежно від суми), сплати кредиту до 30 000 грн, оплати товарів і послуг за допомогою карти або іншого платіжного пристрою, якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми), перекази в межах України в сумі до 5 000 грн та зняття коштів зі свого рахунку.

Які фінансові операції підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу?

Обов'язковому фінансовому моніторингу підлягають порогові (йдеться про суму операції) та підозрілі операції (діяльність).

Законом № 361 збільшено суми фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу (зі 150 тис. грн до 400 тис. грн).

Тож згідно з вказаним законом фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень (для суб’єктів господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор, — 30 тисяч гривень), за наявності однієї або більше таких ознак:

1. зарахування або переказ коштів за участю сторони, яка має місцем проживання в державі (юрисдикції), що не виконує рекомендації міжнародних організацій щодо легалізації (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом та/або має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній державі (юрисдикції);
2. фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім’ї та/або осіб, пов’язаних з політично значущими особами;
3. фінансові операції з переказу коштів за кордон (в тому числі до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон);
4. фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).

Фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо суб’єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності, пов’язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

При визначенні того, чи є підозрілою фінансова операція або діяльність, суб’єкт первинного фінансового моніторингу враховує типологічні дослідження, підготовлені спеціально уповноваженим органом та оприлюднені ним на своєму веб-сайті, а також рекомендації суб’єктів державного фінансового моніторингу.

Як вплинуть нові правила на розрахункові операції більшості українців?

Нові правила фінансового моніторингу здебільшого не вплинуть на здійснення операцій більшості українців. Оскільки передбачена ідентифікація особи, що має здійснюватися у разі готівкового переказу через термінал банку на суму понад 5 тисяч гривень, може бути проведена за допомогою паспорта (термінали мають обладнати спеціальними пристроями, що будуть зчитувати чіп біометричного паспорта) або ж платіжної картки.

При переказах з банківських рахунків ідентифікація проводиться автоматично, а тому підтверджувальні документи надавати не потрібно.

Лише при здійсненні переказів на суму понад 400 тисяч гривень (для суб’єктів господарювання у сфері лотерей та/або азартних ігор, — понад 30 тисяч гривень) суб’єкт фінансового моніторингу, зокрема банк, автоматично блокуватиме здійснення таких фінансових операцій до надання пояснень та документів про джерела походження цих коштів.

Отже, запровадженні правила фінансового моніторингу здебільшого стосуються фінансових операцій заможних українців, які здійснюють операції на суму понад 400 тисяч гривень (для суб’єктів господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор, — 30 тисяч гривень) та які будуть проведенні банком, за умови надання клієнтом обґрунтованих пояснень та достовірних документів, якими підтверджується законність походження таких коштів.

За що суб’єкти фінансового моніторингу можуть заморозити активи та зупинити фінансові операції клієнта?

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу (крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) зобов’язаний негайно, без попереднього повідомлення клієнта (особи), заморозити активи, пов’язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що здійснює або забезпечує здійснення фінансових операцій, має право зупинити здійснення таких операцій, якщо вони є підозрілими, та зобов’язаний зупинити такі фінансові операції у разі виникнення підозри, що вони містять ознаки вчинення кримінального правопорушення, визначеного Кримінальним кодексом України.

Яка відповідальність, передбачена Законом № 361 за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії «відмиванню» доходів?

Статтею 32 Закону № 361 визначено, що особи, винні у порушенні вимог законодавства у сфері запобігання та протидії «відмиванню» доходів, в тому числі у незабезпеченні належної організації та/або проведення первинного фінансового моніторингу, несуть відповідальність згідно із законом.

Так, у разі незабезпечення належної організації та/або проведення первинного фінансового моніторингу, протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення застосовуються такі заходи впливу:

1. письмове застереження;
2. анулювання ліцензії та/або інших документів, що надають право на здійснення діяльності, з провадженням якої в особи виникає статус суб’єкта первинного фінансового моніторингу, у встановленому законодавством порядку;
3. покладення на суб’єкта перинного фінансового моніторингу обов’язку відсторонення від роботи посадової особи такого суб’єкта первинного фінансового моніторингу;
4. штраф;
5. укладення письмової угоди із суб’єктом первинного фінансового моніторингу, за якою суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язується сплатити визначене грошове зобов’язання.

За змістом ч. 5 ст. 32 Закону № 361 передбачено, що до суб’єкта первинного фінансового моніторингу можуть бути застосовані штрафи, зокрема у таких розмірах:

• за порушення вимог щодо здійснення належної перевірки, вимог щодо виявлення належності клієнтів та інших осіб до політично значущих осіб, членів їх сімей, осіб, пов’язаних з ними, у випадках, передбачених законодавством, — до 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, (204 000 грн);
• за порушення вимог щодо здійснення переказів без належної перевірки цього Закону у розмірі до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 000 грн);
• за неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання спеціально уповноваженому органу неправдивої інформації у випадках, передбачених законодавством, — у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 000 грн);
• за невиявлення, несвоєчасне виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та порушення порядку їх реєстрації — у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 000 грн).

Отже, Законом № 361 запроваджено якісно нові правила здійснення фінансового моніторингу, що спрямовані на жорстку боротьбу по запобіганню та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, які стосуються здійснення обов’язкового фінансового моніторингу переказів грошових коштів на суму понад 400 тисяч гривень. Тому під обов’язковий фінансовий моніторинг не потраплять перекази грошових коштів у сумі до 400 тисяч гривень, при умові якщо вони проводяться через банківський розрахунковий рахунок та щодо яких відсутні ознаки підозрілих фінансових операцій.

Водночас для здійснення готівкових переказів та/або придбання товарів (послуг) на суму понад 5 тисяч гривень без відкриття банківського рахунку, законом вимагається проходження обов’язкової ідентифікації особи, яка здійснює такий переказ та/або придбання товарів (послуг), в той час як при здійсненні розрахункових операцій з одного банківського рахунку клієнта на інший така ідентифікація проводиться автоматично без надання жодних документів.