Розкриття бенефіціарних власників: формальністю на формальність

25 травня 2015 закінчується термін, відведений Законом України від 14.10.2014 № 1701-VII на розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників (вигодонабувачах) юридичних осіб.

До цієї дати всі раніше зареєстровані юридичні особи, незалежно від того, хто є їх засновниками (фізичні або юридичні особи), зобов'язані подати державному реєстратору відомості про кінцевих бенефіціарних власників (вигодонабувачів). Тобто, про фізичних осіб, які мають вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб.

До закінчення зазначеного терміну залишилося всього нічого, але для багатьох сенс розкриття інформації про бенефіціарів і, головне, наслідки нерозкриття такої інформації залишаються неясними, а деякі й зовсім про таке не чули. Тому в цій статті ми спробуємо нагадати про необхідність здійснення таких дій, а також розібратися в тому, навіщо це потрібно, до чого призведе, і які проблеми можуть очікувати тих, хто не розкриє інформацію про бенефіціарів у встановлений термін.

Піддослідний кролик?

Зажадавши від юридичних осіб розкрити їх бенефіціарних власників, шляхом внесення відповідної інформації до ЄДР, уряд Арсенія Яценюка, тим самим, формально зробив Україну однією з перших країн, в яких було реалізовано таку вимогу FATF.

У всякому разі, в ЄС розкриття подібного роду інформації шляхом створення публічного реєстру бенефіціарних власників компаній поки знаходиться тільки на стадії проекту (правда, вже попередньо схваленого Європарламентом). Згідно з проектом «Четвертої антивідмивної директиви» (Fourth Anti-Money Laundering Directive) країни ЄС повинні будуть включати в публічно доступні реєстри інформацію про бенефіціарних власників компаній, трастів і приватних фондів. При цьому доступ до публічної бази даних буде передбачати попередню ідентифікацію особи, що цікавиться даною інформацією.

Україна стала однією з перших країн, де було запроваджено вимогу FATF про розкриття бенефіціарів власників

У США обговорення нового закону про прозорість бенефіціарних власників компаній (Incorporation Transparency and Law Enforcement Assistance Act) триває з серпня 2013 року. Цей проект вимагає від влади штатів створити систему ідентифікації осіб, що засновують корпоративні структури. Тобто, шляхом внесення до місцевого реєстру ім’я бенефіціарного власника компанії при її реєстрації. При цьому робити такі реєстри публічно доступними поки не планується.

У Великобританії ідея створення публічно доступного реєстру, який міститиме інформацію і бенефіціарних власників компаній, обговорюється з червня 2014 року.

В Україні багато часу на обговорення витрачати не стали: 30.09.2014 року уряд зареєстрував відповідний законопроект у Верховній Раді. Через тиждень, 07.10.2014 року, щоправда, замінив його. Це, втім, не завадило в той же день прийняти його за основу, а ще через тиждень - в цілому. В результаті, 24.10.2014 року документ був підписаний Президентом і опублікований, а через місяць, 25.11.2014 року набув чинності. Тобто, на процедуру обговорення та прийняття було витрачено не більш місяця, а на впровадження в життя - ще місяць (на практиці, щоправда, процес впровадження розтягнувся на значно більший термін).

При цьому Україна обрала найбільш прогресивний шлях: включення інформації про бенефіціарних власників у вже існуючий публічний реєстр - ЄДР. Причому ця вимога стосується не тільки новостворених юридичних осіб, а й раніше створених, яким на розкриття інформації про бенефіціарів Закон від 14.10.2014 № 1701-VII відвів шість місяців.

За ненадання держреєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, Законом від 14.10.2014 № 1701-VII передбачений чималий адміністративний штраф - від 5100 до 8500 гривень (від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів). Повноваження щодо складання адміністративних протоколів про подібного роду порушеннях надані уповноваженим особам суб'єктів державного фінансового моніторингу. Тобто, особам, відповідальним за фінмоніторинг в НБУ, Держфінмоніторингу, Мін'юсті, Мінекономіки, НКРЗІ, НКЦПФР та Нацкомфінпослуг. Розглядати ж справи про такі адміністративні правопорушення на підставі відповідних адмінпротоколів будуть місцеві суди.

За ненадання держреєстратору інформації про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи передбачено штраф у розмірі від 5 100 до 8500 гривень

Правда, як вищевказані особи будуть виявляти факт ненадання юридичними особами держреєстраторам інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) поки що не зрозуміло. Ймовірно, держава сподівається, що вони зможуть отримувати відповідну інформацію від банків, страхових компаній, кредитних спілок, учасників фондового ринку, нотаріусів та інших суб'єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ).

Для цього від останніх зажадали при встановленні ділових зв'язків з усіма клієнтами, при виникненні підозри, при проведенні фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу, а також при проведенні разової фінансової операції без встановлення ділових відносин з клієнтом на суму, що перевищує еквівалент 150 000 гривень, здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнтів. У ході такої ідентифікації та верифікації юридичної особи, згідно ст. 9 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового ураження» (далі - Закон № 1702-VII) СПФМ повинні будуть, в тому числі, встановлювати дані, які дають можливість встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів).

Якщо отримати дані, які дозволяють встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи неможливо, СФМП, відповідно до вимог ст. 10 Закону № 1702-VII, зобов'язані відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі, шляхом розірвання ділових відносин) або від проведення фінансової операції.

Невнесення юридичною особою в ЄДР інформації про бенефіціарів загрожує блокуванням його фінансових операцій

Таким чином, якщо юридична особа до 25 травня 2015 не надасть держреєстратору інформацію про свої бенефіціарів, то вже наступного дня у нього можуть виникнути проблеми зі здійсненням банківських та інших фінансових операцій. Без надання цих даних у юрособи можуть бути проблеми з отриманням банківських, фінансових, страхових, нотаріальних, адвокатських та деяких інших послуг. Більше того, договори, за якими вже надаються такі послуги, можуть бути розірвані СПФМ у зв'язку з вимогами ст. 10 Закону № 1702-VII.

Експеримент не вдасться?

Втім, незважаючи на всі зусилля влади, які активно підштовхують до внесення юридичними особами інформації про бенефіціарів, дізнатися інформацію про реальних вигодонабувачів державі навряд чи вдасться.

Власне, проблеми з впровадженням системи розкриття бенефіціарних власників підприємств, викликані багато в чому поспішністю дій уряду, виникли відразу після прийняття Закону від 14.10.2014 № 1701-VII. По-перше, через неузгодженість використаної в ньому термінології з термінологією інших законодавчих актів. По-друге, через неготовність до цієї процедури держреєстраторів.

Так, визначення кінцевого вигодонабувача, що містилося в початковій редакції Закону від 14.10.2014 № 1701-VII, суперечило положенням Закону № 1702-VII, в якому містилося поняття «кінцевого бенефіціарного власника (контролера)». У підсумку, у лютому 2015 Раді довелося вносити зміни в законодавство, уніфікуючи термінологію: тепер потрібно розкривати саме бенефіціарного власника (контролера), а не вигодонабувача.

Ці пертурбації не могли не позначитися на роботі держреєстраторів. Спочатку вони не могли приймати інформацію про бенефіціарів у зв'язку з відсутністю порядку розкриття такої інформації, потім - у зв'язку з відсутністю затверджених Мінюстом форм реєстраційних карток, які б давали можливість розкрити таку інформацію. Коли ж форми карток з'явилися і багато юросіб надали інформацію про вигодонабувачів, виявилося, що замість вигодонабувачів потрібно розкривати бенефіциарних власників (хоча це по суті одне і те ж). Відповідно, Мін'юсту довелося затверджувати нові реєстраційні картки, форми яких набрали чинності лише 5 травня 2015 року.

У підсумку, хоч і з неабияким запізненням, але система запрацювала. Після 5 травня 2015 року наплив бажаючих надати реєстраторам інформацію про бенефіціарів став значним, що, природно, вилилося у величезні черги.

Але як би держава методом батога не намагалась змусити юридичних осіб розкрити інформацію про вигодоодержувачів, насправді їй це навряд чи вдасться. Звичайно, більшість юридичних осіб (хто встигне - до 25 травня, хто не встигне - пізніше), щоб уникнути вищеперелічених проблем все-таки нададуть держреєстраторам форму-4 з інформацією про бенефіціарів, формально виконавши вимоги Закону від 14.10.2014 № 1701-VII. От тільки навряд чи ця інформація буде відповідати дійсності.

Адже ніщо не заважає вказати як бенефіціарів тих учасників компаній, які володіють частками (акціями) у розмірі 25% і більше. Перевірити те, є ці особи реальними вигодоотримувачами від діяльності юрособи чи ні, держава навряд чи зможе. Більше того, жодної відповідальності за надання недостовірної інформації про бенефіціарів законодавством не встановлено.

У той же час, ніяких позитивних стимулів, що спонукають підприємства сумлінно виконати свій обов'язок щодо розкриття бенефіціарів (наприклад, можливість подачі бенефіціаром позовів від імені компанії), держава не встановила.

Висновок:

У цілому Україна формально виконала одну з новітніх вимог FATF і зобов'язала всі юридичні особи розкрити інформацію про своїх бенефіціарів, надавши відповідну інформацію держреєстратору. Причому зробила таку інформацію публічною і навіть встановила серйозні негативні наслідки для тих, хто не виконає цієї вимоги.

Але бізнес в свою чергу може відповісти державі не менше формально, вказавши як бенефіціарів тих осіб, які номінально і є його учасниками (акціонерами). Ризики негативних наслідків у цьому випадку на даний момент мінімальні.