Все про вручення повісток. Частина 1. Законність та порядок дій

I. Які документи, зокрема у автомобіліста, мають бути під час перевірки та які наслідки їх відсутності?

Згідно з ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат «Зелена картка»), пред’явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред’явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов’язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії).

Тож, водій зобов’язаний пред’явити працівнику поліції посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Водночас в період воєнного стану як на водіїв, так і на пішоходів поширюються обмеження, встановлені Законом України «Про воєнний стан».

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про воєнний стан» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини та громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану:

• перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи в осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.

Згідно з п. 4 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого Постановою КМУ від 29 грудня 2021 р. N 1456 (далі – Порядок № 1456) перевірка документів в осіб, огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян здійснюється лише після введення воєнного стану в межах території та у строки, зазначені в указі Президента України про введення воєнного стану, на підставі наказу військового командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення).

Зазначеним наказом призначається комендант, визначаються його завдання, повноваження із забезпечення єдиного управління визначеними силами та засобами Держспецтрансслужби, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Національної поліції, СБУ, ДПС, ДМС, ДСНС, військових адміністрацій (у разі їх утворення) та координації їх дій під час здійснення заходів особливого режиму.

Наприклад, Комендатура у м. Києві була створена наказом Київської міської військової адміністрації від 30 березня 2022 року N 1. Цим же наказом було призначено коменданта м. Києва (генерал-майора ПЛАХТІЯ Віктора Миколайовича), місцезнаходження комендатури (проспект Перемоги, 55/2) та Положення про комендатуру м. Києва.

Згідно з п. 5 Порядку № 1456 право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта.

I.I. Які документи необхідно надати на закону вимогу?

Відповідно до п. 7 Порядку № 1456 уповноважена особа має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, у випадках:

• якщо особа має зовнішні ознаки, схожі на ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;
• якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
• якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом;
• якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином не можливо;
• якщо особа перебуває в місці вчинення кримінального, адміністративного правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
• якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об'єктом вчинення правопорушення;
• порушення особою відповідних заборон, введених на території, де запроваджено правовий режим воєнного стану.

I.II. Чи можна пред'явити лише водійське посвідчення і не надавати паспорт та військовий квиток?

Вказані вище положення стосуються як пішоходів, так і водіїв. А тому, на вимогу особи, уповноваженої комендантом на перевірку документів, і пішоходи, і водії зобов'язані пред’явити документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи. Водночас оскільки посвідчення водія не підтверджує громадянство України, то відповідна уповноважена комендантом особа має право вимагати пред’явлення паспорта громадянина України, а проте обов’язку пред’являти військовий квиток чинне законодавство не містить.

I.III. Чи необхідно передавати документи в руки працівнику поліції?

Документи надавати в руки поліцейського не потрібно. Достатньо показати їх в розгорнутому вигляді (пред’явити) таким чином, щоб останній міг прочитати необхідні дані документу.

I.IV. Наслідки відсутності або не пред’явлення документів які посвідчують особу

У разі відсутності в особи документів, передбачених пунктом 7 цього Порядку, уповноважена особа затримує таку особу для її встановлення на строк, передбачений Кодексом України про адміністративні правопорушення (п. 8 Порядку). Згідно зі ст. 263 КУпАП адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години. Водночас осіб, які незаконно перетнули або зробили спробу незаконно перетнути державний кордон України, порушили порядок в’їзду на тимчасово окуповану територію України або до району проведення антитерористичної операції чи виїзду з них, порушили прикордонний режим, режим у пунктах пропуску через державний кордон України або режимні правила у контрольних пунктах в’їзду-виїзду, вчинили злісну непокору законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також іноземців та осіб без громадянства, які не виконали рішення про заборону в’їзду в Україну, порушили правила перебування в Україні або транзитного проїзду через територію України, може бути затримано на строк до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи та/або з’ясування обставин правопорушення – до трьох діб.

II. Чи є законною вимога представників ТЦК та СП пред'явити документи та у яких випадках?

Відповідно до п. 5 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого Постановою КМУ від 29 грудня 2021 р. N 1456 (далі – Порядок № 1456) право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта.

Згідно з п. 6 Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим постановою Кабміну від 23 лютого 2022 р. № 154 штатні посади територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки комплектуються військовослужбовцями, державними службовцями та працівниками Збройних Сил (далі – працівники) відповідно до їх штату та штатного розпису.

Отже, працівники ТЦК та СП у разі визначення їх уповноваженими особами Збройних Сил відповідно до наказу коменданта, можуть проводити перевірку документів (вимагати їх надання) у випадках, передбачених п. 7 Порядку:

• якщо особа має зовнішні ознаки, схожі на ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;
• якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
• якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом;
• якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином не можливо;
• якщо особа перебуває в місці вчинення кримінального, адміністративного правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
• якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення;
• порушення особою відповідних заборон, введених на території, де запроваджено правовий режим воєнного стану.

Але здебільшого їх на це не уповноважують, тому разом з ними зазвичай перебувають працівники поліції чи інших правоохоронних органів, які й пред’являють відповідні вимоги.

II.I. Які документи мають надати представники ТЦК та СП, що підтверджують їх повноваження на перевірку документів та вручення повістки?

Законодавством не передбачено обов’язку працівників ТЦК та СП пред’являти будь-які документи на підтвердження наявності у них повноважень перевіряти документи та/або вручати повістки. Однак, це не означає, що ви не можете вимагати від них пред’явлення таких документів. Зокрема, наказу коменданта та/або службового посвідчення. Навіть у разі, якщо вам відмовлять у наданні цих документів.

II.II. Чи можуть представники ТЦК та СП районів не вашої реєстрації вимагати документи чи вручати повістки?

Вимагати у вас пред’явлення документів можуть будь-які особи, що уповноважені на те відповідно до наказу коменданта, незалежно від їх територіальної приналежності та/або місця реєстрації особи, у якої вони вимагають надання документів.

Те ж саме стосується і повісток. Жодних обмежень щодо території, в межах якої ТЦК та СП або інші уповноважені законодавством органи (СБУ, СЗР тощо) можуть оформлювати та вручати повістки чинне законодавство не містить та/або щодо осіб, яким можуть «виписуватись»/вручатись повістки в залежності від їх місця проживання. Головне, щоб у повістці було вказано, яким саме органом ТЦС та СП видана повістка і до якого саме органу ТЦС та СП особі, якій видано повістку, потрібно з’явитись.

III. Порядок дій у випадку затримання та доставлення у відділок для встановлення особи

У разі затримання для встановлення особи наполягайте на тому, щоб сам факт затримання був зафіксований у протоколі про адміністративне затримання. Відповідно до ст. 261 КпАП у такому протоколі зазначаються:

• дата і місце його складення;
• посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол;
• відомості про особу затриманого;
• час і мотиви затримання.

Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.

Сам процес затримання та складення протоколу бажано знімати на відео. Зі змістом протоколу варто ознайомитись перед його підписанням і за наявності зауважень, внести їх до протоколу. Якщо не буде інших доказів того, з якого моменту вас затримано, то відлік часу для адміністративного затримання буде здійснюватись з моменту складення протоколу про адміністративне затримання.

Також звертаємо увагу, що згідно з ч. 2 ст. 261 КпАП про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган. Тому радимо наполягати на можливості реалізації цієї норми працівниками правоохоронного органу для того, щоб затримання не тривало більше часу, ніж це передбачено законодавством.

Під час затримання не варто чинити опір працівникам правоохоронного органу чи грубити їм або заявляти про свою відмову їхати у відділок для встановлення особи. Навпаки, варто погодитись на такий варіант, але водночас вимагати дотримання вищевказаних формальностей щодо оформлення затримання.

У разі злісної непокори працівникам поліції чи спробі чинити опір, вас можуть притягнути до адміністративної (ст. 185 КпАП) чи кримінальної (ст. 342 КК) відповідальності за таке невиконання, непокору та опір відповідно. Крім того, як було вказано вище, у разі злісної непокори законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону строк адміністративного затримання може складати не 3 години, а 3 доби.

IV. Чи може повістка заповнюватися «на місці» після встановлення особи?

IV.I. Повістка виписується «на колінці» після отримання персональних даних – це законно?

Чинне законодавство не містить вимоги про те, щоб повістка була заповнена у приміщенні ТЦК та СП. Також не міститься заборони щодо заповнення повістки «на колінці», після встановлення особи, якій відповідна повістка вручається.

Питання щодо того, чи є рядовий працівник (не керівник) ТЦК та СП уповноваженим на внесення без відома керівника даних до повістки, а саме: ПІБ, місця проживання, інших даних особи, якій вручається повістка – є спірним.

Логічно, що керівником ТЦК та СП має бути підписана повістка за встановленою формою з усіма необхідними даними, а не «бланк повістки».

Згідно з абз. 2 п. 56 Постанови КМУ № 352 визначено, що вручення повісток проводиться через відповідні органи місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти, незалежно від підпорядкування і форми власності. З чого можна зробити висновок, що ТЦК та СП може лише доручати відповідним органам, вручати повістки, а не їх оформлювати (заповнювати). Заповнювати ж їх має ТЦС та СП, і його керівник має бачити, кому саме виписується відповідна повістка при її підписанні.

Однак, законодавство не містить прямої заборони заповнення працівниками ТЦК та СП бланків повісток, підписаних їхніми керівниками і не встановлює недійсність повісток, заповнених таким чином. Судова практика з цього приводу відсутня. Власне, суди взагалі вирішили, що оскаржити дії щодо вручення повісток в судовому порядку неможливо. Тому, навіть у випадку фіксації таких дій не факт, що це вдасться використати на свою користь, найімовірніше, суд не надасть такому порушенню суттєвого значення.

IV.II. Які дані мають бути вказані у повістці, щоб вона мала закону силу? Чи має бути вказано день народження та адреса прописки?

Згідно із Додатком 11 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30 грудня 2022 р. № 1487 (далі – Порядок № 1487), у повістці мають бути вказані наступні дані:

• прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) особи, якій вручається повістка;
• адреса місця реєстрації або місця фактичного проживання;
• найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки, що видав розпорядження;
• дата та номер розпорядження;
• назва та адреса районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки, до якого необхідно з’явитися;
• дата та час коли необхідно з’явитися;
• перелік документів, які потрібно із собою мати;
• найменування посади керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, що виписав повістку;
• підпис, прізвище та ім’я особи, що виписала повістку.

Дата народження у повістці не вказується.

V. Що роботи, коли повістка виписується під час перевірки документів?

Тож чи існує варіант поведінки який дозволить уникнути виписки повістки. Наприклад, не мати при собі документів, відмовитись їх надавати працівникам поліції, чи надати документи, що не дозволяють встановити всі необхідні дані?

Не мати при собі документів, які дозволяють встановити вашу особу та підтвердити громадянство України, не гарантує уникнення від отримання повістки, оскільки особу без документів можуть затримати з метою її встановлення, а після встановлення, найімовірніше, повістка все одно буде вручена.

Такий варіант, звісно, може спрацювати у випадку, якщо поліцейські чи інші уповноважені особи просто не захочуть витрачати час на складання протоколу затримання та доставлення вас до відділку для встановлення особи, або ж у підсумку не зможуть встановити вашу особу. Але це малоймовірно, адже ваша поведінка майже стовідсотково розізлить та насторожить правоохоронців, і вони цілком зможуть встановити вашу особу в межах встановленого законодавством часу, оформивши належним чином відповідні документи.

Надання документів, які не дають можливості встановити всі необхідні дані (наприклад, водійського посвідчення замість паспорту), може призвести до аналогічних наслідків. Тут, знов-таки, все залежить від дій поліції, їхнього бажання чи небажання зафіксувати належне вручення повістки саме вам, від того, як вони сприймуть відсутність таких даних.

Загалом жодний варіант поведінки не гарантує, що повістка не буде виписана під час перевірки документів або, у разі їх відсутності/неповноти – після затримання для встановлення особи. Хоча, звичайно, відсутність документів ускладнить процес складення та вручення повістки та може дати можливість уникнути цього.

Ба більше, оскаржити дії щодо вручення повістки неможливо. Адже як зазначив Верховний Суд у нещодавній постанові від 08.09.2022 по справі № 300/1263/22, повістка є лише засобом оповіщення військовозобов'язаної особи для її прибуття на вказану дату до територіального центру комплектування, форма якої визначена Порядком організації та ведення військового обліку призовників й військовозобов'язаних та не має обов'язкового наслідку укладення контракту для проходження військової служби.

Повістка, яка складена на виконання законодавства з питань військового обов'язку та вручена позивачеві, не є рішенням чи дією суб'єкта владних повноважень.Обов'язок військовозобов'язаної особи з'явитися за викликом до відповідного територіального центру комплектування встановлений не оскаржуваною позивачем повісткою, а Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», у ч. 1 ст. 1 якого зазначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.

VI. Які наслідки відмови відкривати двері представникам ТЦК та СП / національної поліції? Чи змінюється відповідальність у випадку, якщо ви знаходитесь не за місцем своєї реєстрації?

Відповідно до ст. 30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.

Згідно з ст. 233 Кримінального процесуального кодексу України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.

Слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов’язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з п. 11 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого Постановою КМУ від 29 грудня 2021 р. N 1456 (далі – Порядок № 1456).

Проникнення до житла чи іншого володіння особи, незалежно від місця реєстрації її проживання, без вмотивованого рішення суду можливо лише в невідкладних випадках, пов’язаних із:

• рятуванням життя людей та цінного майна під час надзвичайних ситуацій;
• безпосереднім переслідуванням осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення;
• припиненням злочину, що загрожує життю осіб, які перебувають в житлі або іншому володінні особи.

Огляд житла чи іншого володіння громадян, службового приміщення проводиться уповноваженою особою відповідно до вимог законодавства.

Уповноважена особа може проникнути до житла чи іншого володіння особи без вмотивованого рішення суду лише в невідкладних випадках, пов’язаних із:

• рятуванням життя людей та цінного майна під час надзвичайних ситуацій;
• безпосереднім переслідуванням осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення;
• припиненням злочину, що загрожує життю осіб, які перебувають в житлі або іншому володінні особи.

Проникнення уповноваженої особи до житла чи іншого володіння особи не може обмежувати її права користуватися власним майном.

Про застосування зазначеного заходу уповноважена особа доповідає та/або інформує відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Ба більше, законодавством не передбачено обов’язку відкривати двері працівникам ТЦК та СП чи працівникам інших уповноважених правоохоронних органів, що прийшли без ухвали суду на обшук (зокрема, для вручення повістки).

Отже, ви маєте повне право не відкривати двері свого житла ні працівникам ТЦК та СП, ні працівникам інших уповноважених правоохоронних органів. Вони можуть проникати до житла (зокрема, шляхом злому замків) лише на підставі ухвали суду про проведення обшуку або у виключних випадках, вказаних вище. Вручення повістки до таких виключних випадків не належить. А тому в разі не відкриття вами дверей свого житла вони не матимуть змоги вручити вам повістку до тих пір, поки ви не вийдете з цього житла.

Під житлом, як було вказано вище, розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання. Наявність чи відсутність вашої реєстрації в цьому приміщенні жодним чином не впливає на його недоторканність.

VII. Чи можуть вручити повістку для прибуття на проходження медичної комісії, якщо ще не вручили повістку на уточнення облікових даних?

Насамперед варто зазначити, що зі змісту повістки неможливо встановити, для яких саме цілей вона видається. Форма повістки взагалі не передбачає необхідності зазначення мети її видачі.

Поділ повісток на види є умовним, виходячи з того, що згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов’язані:

• прибувати за викликом районного (об’єднаного районного), міського (районного у місті, об’єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі – відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов’язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов’язаних та резервістів.

Тобто у законі перелічені різні підстави для прибуття до ТЦК та СП, і зважаючи на ці підстави умовно розрізняють різні види повісток. Але насправді мета видачі повісток вказується не в них, а у розпорядженнях районних (міських) ТЦК та СП.

Зі свого боку формою розпорядження, що є Додатком № 13 до Порядку № 1487, передбачено зазначення з якою метою (напр., для уточнення даних чи для проходження медичної комісії) необхідно здійснити оповіщення військовозобов’язаних. А тому, лише з розпорядження ТЦК та СП (а не повістки) можна дізнатись мету вручення повістки.

До того ж мета, вказана у відповідному розпорядженні ТЦК та СП – не є визначальною. Насправді навіть якщо у розпорядженні було вказано про необхідність прибути для уточнення даних, це не означає, що в день такого прибуття особи до ТЦК та СП її не буде направлено для проходження військово-лікарської комісії.

Отже, при отриманні повістки потрібно бути готовим до того, що в день прибуття до ТЦК та СП вас відразу буде направлення на проходження у цьому ж ТЦК та СП військово-лікарської комісії. По суті, кожна повістка може означати як уточнення даних про військовозобов’язаного, так і проходження ним ВЛК.