Проблема порушення правил проживання в багатоквартирних будинках через недобросовісне утримання домашніх тварин (зокрема, розведення собак та котів) є вкрай поширеною. Мешканці нерідко стикаються з надмірним шумом (лай, біганина) та антисанітарним станом (стійкий неприємний запах) у місцях загального користування.
Описана ситуація містить ознаки низки юридичних порушень, які дають підстави для притягнення сусідів до відповідальності та вимоги їх усунення.
I. Порушення Законодавства про утримання тварин та санітарних норм
Ситуація, коли утримання собак створює шум і антисанітарію у багатоквартирному будинку, порушує як спеціальні Правила утримання собак та котів, затвердженні місцевою радою, так і санітарно-гігієнічні вимоги до житлового фонду.
I.I. Порушення правил утримання тварин (Ст. 154 КУпАП)
В утриманні великої кількості незареєстрованих тварин з очевидним недотриманням санітарних норм та громадського порядку вбачається порушення Правил утримання собак та котів (на прикладі Києва — Рішення КМДА № 1079/3912 від 25.10.2007). Зокрема, наступних пунктів вимог:
3.1. Власники собак, які проживають у багатоквартирних будинках, повинні забезпечувати тишу – попереджувати лай собак у період з 22:00 до 08:00;
3.2. Забороняється утримувати собак незареєстрованими належним чином;
3.4. При утриманні собак і котів їх власникам необхідно:
- запобігати прояву небезпечних дій з боку тварин, які утримуються, по відношенню до людей, інших тварин або майна;
- забезпечити дотримання санітарно-гігієнічних норм та громадського порядку;
3.11. Власники собак та котів повинні регулювати приплід власних тварин. З метою регулювання чисельності тварин, які не мають племінної цінності, проводити стерилізацію як гуманний метод до зменшення поголів'я тварин.
3.12. Власникам собак та котів забороняється займатися розведенням тварин:
- при неможливості подальшого утримання і влаштування потомства.
5.6. Особа, яка супроводжує собаку чи кота, також зобов'язана:
- прибирати екскременти за своїми тваринами в під'їздах багатоквартирних будинків, сходах, ліфтах та інших місцях загального користування (ця вимога не поширюється на власників собак-поводирів).
Відповідальність та повноважні органи (за порушення правил утримання тварин)
Не за всі порушення передбачено відповідальність. Приписами ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність лише за утримання незареєстрованих собак та/або за неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (а також певні інші порушення правил утримання котів та собак, які в запиті не згадуються).
На сьогодні за такі порушення передбачено санкцію у вигляді попередження або накладення штрафу на громадян від 170 до 425 грн. За повторне порушення протягом року – штраф від 340 до 510 грн. І лише, якщо такі дії спричинили заподіяння шкоди здоров’ю людини або її майну, – штраф від 1700 до 3400 грн з конфіскацією тварин.
Складати протоколи про такі адміністративні правопорушення мають право працівники поліції, а також посадові особи, уповноважені на це виконавчими комітетами (а у населених пунктах, де виконавчих комітетів не створено, – виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад, та члени громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону. На практиці протоколи у м. Києві складає лише поліція.
Хоча Правилами утримання собак та котів відповідні повноваження також надано Управлінню ветеринарної медицини в м. Києві, Головному управлінню контролю за благоустроєм м. Києва, Управляючим компаніям (надалі – УК) та ОСББ. А що стосується санітарно-епідеміологічного стану приміщень, то після ліквідації Державної санітарно-епідеміологічної служби, це можуть бути територіальні органи Держпродспоживслужби або місцеві органи виконавчої влади, уповноважені на контроль. Наприклад, у Києві — Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві.
Розглядати відповідні протоколи про адміністративні правопорушення, вчинені вперше, має комісія при КМДА. Якщо ж вони вчинені повторно, то вже суд. Втім, орган, який мав би розглядати справи у разі заподіяння шкоди здоров’ю людини або її майну, наразі не визначений, тому ця норма фактично не діє.
I.II. Порушення порядку розповсюдження тварин (Ст. 88-1 КУпАП)
Водночас, можуть бути підстави для притягнення сусідів до відповідальності за ст. 88-1 КУпАП: Порушення порядку придбання, збуту чи розповсюдження об’єктів тваринного або рослинного світу.
Відповідальність та повноважні органи (щодо порушень розповсюдження тварин)
За це порушення передбачено штраф від 510 до 1700 грн з конфіскацією об’єктів тваринного або рослинного світу чи без такої.
Протоколи про такі правопорушення може складати лише поліція, а санкції накладає лише суд.
Важливо, що на період до моменту розгляду протоколів про правопорушення, за яке передбачена санкція у вигляді конфіскації тварин, передбачено можливість їх тимчасового вилучення працівниками поліції. Тобто, їх можуть передати у притулок до рішення уповноваженого органу.
I.III. Порушення санітарного стану житлового фонду (Ст. 150 КУпАП)
Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені Наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 N 76. Зокрема, згідно з п. 3.1.2. Правил у допоміжних приміщеннях жилого будинку повинен забезпечуватися: належний санітарний, протипожежний стан.
Відповідальність та повноважні органи (щодо санітарного стану житла)
Порушення правил користування жилими приміщеннями, санітарного утримання місць загального користування, сходових кліток, ліфтів, під'їздів, прибудинкових територій... загрожує притягненням до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 150 КУпАП у вигляді попередження або накладення штрафу на громадян від 17 до 51 грн.
Протоколи про такі порушення уповноважені складати посадові особи, уповноважені на це, виконавчими комітетами (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, – виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад. У випадку Києва, це Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві. Інколи, уповноважують ОСББ та УК. Розглядають такі протоколи адміністративні комісії при КМДА.
Алгоритм дій для захисту ваших прав
Оскільки адміністративна відповідальність за більшість порушень є мінімальною, для досягнення результату потрібен комплексний підхід, спрямований на примусове усунення порушень.
Крок 1: Збір доказової бази
Для того, щоб збільшити шанси притягнути сусідів до відповідальності необхідно фіксувати всі можливі докази:
- Фото- та відеозаписи: шум, антисанітарія у загальному коридорі, сліди життєдіяльності тварин.
- Аудіозаписи: гавкіт у нічний час.
- Пояснення/скарги сусідів: письмово зафіксовані заяви від інших мешканців.
- Акти: акти-претензії складені разом із представниками ОСББ/УК про порушення санітарних норм у місцях загального користування.
Крок 2: Звернення до компетентних органів (Адміністративний шлях)
Звернення до правоохоронних та контролюючих органів:
- Національна поліція: Звернення має бути пріоритетним та дасть найбільше шансів, що буде складено протокол про адміністративне правопорушення. Викликайте поліцію, особливо у нічний час при порушенні тиші, та наполягайте на складанні протоколу за ст. 154 КУпАП.
- Управляюча компанія або ОСББ: Подайте письмову скаргу щодо порушення санітарного стану місць загального користування.
- Головне управління Держпродспоживслужби: Звернення щодо порушення санітарно-гігієнічних норм та правил утримання тварин.
Крок 3: Цивільно-правовий захист (Судовий позов)
Якщо адміністративні заходи не дають результату, наступний крок є подання позову до суду з вимогою:
- Усунення перешкод у користуванні власністю: Вимагати від сусідів усунути порушення, які заважають Вам користуватися житлом (усунути джерело шуму та антисанітарії).
- Відшкодування завданої моральної та матеріальної шкоди: Якщо є докази (наприклад, медичні довідки про погіршення здоров'я через постійний стрес або витрати на дезінфекцію).
Висновок
Незважаючи на те, що розміри штрафних санкцій за більшість адміністративних порушень мінімальні, а практика контролюючих органів щодо їх фіксації не є сталою, громадяни мають правові інструменти для захисту своїх прав.
Кожен мешканець має право на комфортне та безпечне проживання. Для досягнення кінцевої мети — примусового усунення шуму та антисанітарії — необхідний комплексний підхід: послідовна фіксація доказів, наполегливі звернення до поліції та Держпродспоживслужби та, у разі їхньої бездіяльності, використання механізму цивільного позову. Саме через цивільний позов власник житла може не лише вимагати усунення перешкод у користуванні власністю, але й сформувати необхідний правовий примус, що є значно ефективнішим, ніж мінімальний адміністративний штраф.