Чому зросли суми в платіжках за газ?

У березні 2016 року мільйони українців, чиї квартири та помешкання не обладнані газовими лічильниками, отримали квитанції для оплати вартості споживання природного газу з новими цифрами, вдвічі більшими за попередні місяці. З огляду на відсутність чергових рішень уряду щодо підвищення вартості споживання газу такі цифри для багатьох стали несподіванкою. Дехто навіть вирішив, що облгаз помилився, нарахувавши надмірну суму коштів.

Але насправді збільшення оплати за спожитий газ є наслідком судового розгляду адміністративної справи № 826/16447/15, за результатами якого судами була визнана незаконною та нечинною постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» від 29 квітня 2015 року № 237 (далі – постанова КМУ від 29.04.2015№ 237).Яким саме чином скасування вказаної постанови КМУ вплинуло на розмір платіжок за газ, чому ця постанова була скасована і що з цим діяти тепер – у цій статті.

Газова «дієта» як стимул

Квітень 2015 року. Місяць тому Національна комісія, що здійснює регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг прийняла рішення про підвищення з 1 квітня тарифів на газ для населення в 3,3 рази (до 3 600 грн.) на об’єм газу до 200 куб. метрів в опалювальний сезон і в 7 разів (до 7188 грн.) для всіх інших випадків (в тому числі, при відсутності лічильника). Відповідно, у травні мільйони українців, збіднілих в результаті війни, девальвації гривні та колапсу банківської системи, мали отримати нові, «драконівські» платіжки за газ.

При цьому більшість населення, що проживає у квартирах, не має газових лічильників і коштів для їх встановлення, а облгази не поспішають виконувати покладені на них обов’язки щодо встановлення таких лічильників за власний рахунок.

У відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території (облгази) повинні були забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується:

1. комплексно, у тому числі для опалення, - до 1 січня 2012 року;
2. для підігріву води та приготування їжі - до 1 січня 2016 року;
3. тільки для приготування їжі - до 1 січня 2018 року.

До моменту встановлення населенню лічильників на газ, а також у випадку їх не встановлення до однієї із вищевказаних дат з вини облгазу, облік газу мав здійснюватись відповідно до норм споживання газу, визначених Кабміном.

При цьому встановлення вказаних лічильників повинно було здійснюватись, в першу чергу, за рахунок самих облгазів. Точніше, відповідно до ст. 3 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок:

1. коштів суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території;
2. коштів відповідного бюджету;
3. інших джерел, не заборонених законодавством.

Облгази не поспішали виконувати покладені на них обов’язок по встановленню населенню лічильників за власний рахунок, прагнучи перекласти цей тягар на населення (в т. ч. за рахунок «добровільних» внесків в розмірі вартості лічильників та робіт з їх встановлення).

Враховуючи це, а також з метою зменшення суспільного напруження від підвищення цін на газ для більшості українців, в першу чергу незахищених верств населення, уряд в терміновому порядку приймає постанову КМУ № 237, якою вдвічі зменшує норми споживання газу населенням у разі відсутності газових лічильників:

1. для домогосподарств з газовою плитою за наявності централізованого гарячого водопостачання норма споживання була зменшена з 6 до 3 куб. метрів на 1 людину в місяць;
2. для домогосподарств з газовою плитою за відсутності централізованого гарячого водопостачання норма споживання була зменшена 9 до 4,5 куб. метрів на 1 людину в місяць;
3. для домогосподарств з газовою плитою та водонагрівачем – з 18 до 9 куб. метрів 1 людину в місяць.

Таке рішення дозволило вдвічі зменшити суму, яку мільйони українців мають сплачувати за споживання природного газу. А заодно, як пояснював тоді Прем’єр-міністр України А. Яценюк, створило умови для стимулювання облгазів до того, щоб вони встановили лічильники у більш ніж 2,5 мільйонах квартир, в яких, за даними Голови Уряду, такі лічильники все ще були відсутні.

Заздрість як «двигун» справедливості

Однак дві фізичні особи, при підтримці Громадської спілки «Асоціація газового ринку України», не погодились із вказаною постановою КМУ від 29 квітня 2015 року № 237 і оскаржили її в адміністративному суді.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі вказали на те, що вони є добросовісними споживачами природного газу, які своєчасно сплачують кошти за отримані послуги з газопостачання. У своїх домоволодіннях вони користуються газовими плитами, водонагрівачем та колонкою і у них встановлені прилади обліку природного газу. Їх норма споживання природного газу значно перевищує норму споживання природного газу, встановлену оскаржуваною постановою для споживачів в яких відсутні газові лічильники та які так само користуються газовими плитами, водонагрівачем та колонкою. Тобто, споживачі природного газу, у яких відсутні газові лічильники, незалежно від реального обсягу споживання природного газу однією особою в місяць, згідно оскаржуваної постанови, сплачують за нього лише фіксовану суму, яка, в будь-якому випадку є меншою, ніж у споживачів, у яких установлені прилади обліку природного газу. На переконання позивачів, вони як абоненти з лічильниками газу власними коштами компенсують витрати природного газу осіб, які не мають приладів обліку газу.

Таким чином, на думку позивачів, Кабмін оскаржуваною постановою поставив споживачів природного газу в нерівні умови: одну частину населення він зобов'язав оплачувати природний газ у обсязі фактичного споживання та одночасно іншій частині населення, в якої відсутні прилади обліку газу, надав привілеї, які повинні проводити лише часткову оплату фактично спожитого газу.

Кабмін проти пред’явленного позову, звичайно, заперечував, мотивуючи це тим, що під час прийняття оскаржуваної постанови були дотримані приписи Закону України «Про Кабінет Міністрів України» та Регламенту КМУ, затвердженого постановою КМУ від 18.07.2007 № 950.

Також відповідач зазначав, що оскаржувана постанова КМУ від 29.04.2015 № 237 не тільки не порушує прав позивачів, а й не має до них жодного відношення, оскільки вона визначає норми споживання газу саме для тих осіб, в яких у будинку/квартирі відсутні лічильники газу. Відтак, вказана постанова не регулює відносини щодо споживання природного газу позивачами. Що ж стосується цін на газ, що сплачується споживачами з лічильниками, якими незадоволені позивачі, то ці питання регулюються Порядком встановлення роздрібних цін на природний газ для населення, затвердженим постановою НКРЕ від 31.03.2011 № 466.

Та найбільш ґрунтовні пояснення щодо незаконності постанови КМУ від 29.04.2015 № 237, які зрештою й лягли в основу постанови суду, стали пояснення, надані Громадською спілкою «Асоціація газового ринку України».

Як було з’ясовано судом першої інстанції з подачі Громадської спілки, постанова КМУ від 29.04.2015 № 237 є незаконною з огляду на наступне:

1. Постанова № 237 є регуляторним актом, на який поширюються всі положення Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» стосовно порядку прийняття регуляторних актів, порядку оприлюднення їх проектів, проведення обговорення, внесення зауважень до проекту тощо.
2. Оскаржувана постанова, всупереч вимогам ст. 7 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» не була включена до плану підготовки проектів регуляторних актів Кабінету Міністрів на 2015 рік.
3. Всупереч вимогам ч. 2 ст. 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» проект постанови КМУ «Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» не оприлюднювався на Урядовому порталі, відповідно, громадське обговорення цього законопроекту не відбувалось.
4. Відсутня будь-яка інформація щодо обґрунтування норм споживання природного газу населенням у разі відсутності приладів обліку та аналіз регуляторного впливу проекту цього нормативного акту.
5. Суб'єктам господарювання, які застосовують вказаний нормативний акт у господарській діяльності, всупереч вимогам ст. 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» не було надано можливості подати свої зауваження та пропозиції до проекту оскаржуваної постанови.
6. Проект оскаржуваної постанови КМУ не пройшов процедури погодження в Державній регуляторній службі України;
7. Відповідно до розробленого УкрНДІінжпроект на замовлення Громадської спілки «Асоціація газового ринку України» дослідження щодо визначення розрахункової витрати природного газу для побутових споживачів не обладнаних приладами обліку, норми споживання газу населенням, затверджені оскаржуваною постановою, не відповідають фактичним нормам використання газу цією категорією споживачів, є значно нижчими від фактичних норм споживання природного газу населенням, що унеможливлює відображення реальних потреб газотранспортної системи.
8. Оскаржувана постанова у дискримінаційний спосіб порушує гарантовані ст. 14 Конвенції Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 та ст. 24 Конституції України права людини та громадянина України на захист від дискримінації, оскільки встановлює принципово різний підхід до формування та реалізації відповідачем державної політики у сфері надання житлово-комунальних послуг та надає привілеї одним споживачам над іншими у можливості споживати природний газ у неконтрольованих обсягах і переваги - сплачувати за аналогічні послуги менше, ніж інші споживачі, які вже мають встановлені лічильники газу.

Виходячи з вищевказаних підстав Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 21.09.2015 р. визнав незаконною та нечинною постанову КМУ від 29.04.2015 № 237.

Апеляційний та касаційний суд із зазначеним рішенням погодились. При чому якщо Київський апеляційний адміністративний суд в своїй ухвалі від 04.11.2015 р. послався лише на обставини, що свідчили про порушення Кабміном порядку прийняття оскаржуваної постанови, то ВАСУ додатково обгрунтував ще й правомірність звернення позивачів із зазначеним позовом. В ухвалі від 28.01.2016 р. суд дійшов висновку, що вказана постанова Кабінету Міністрів України порушує інтерес позивачів. Цей інтерес полягає у визначенні обґрунтованих норм споживання природного газу тими споживачами, які не мають лічильників, що поставить позивачів з такими споживачами в рівні умови в разі скасування спірної постанови.

Таким чином, в результаті процедурних порушень, допущених Кабміном при поспішному прийнятті оскаржуваної постанови, та настійливого прагнення облгазів зберегти існуючі норми споживання, підкріпленого грамотною та хитрою правовою позицією, постанова КМУ від 29.04.2015 року № 237 була скасована в судовому порядку.

Збільшення оплати за газ як наслідок

Скасування постанова КМУ від 29.04.2015 року № 237 призвело до того, що з моменту прийняття ухвали ВАСУ від 28.01.2016 р. споживачі змушені були за лютий та березень 2016 року платити за газ виходячи з раніше встановлених норм споживання (тих, що були встановлені до 29.04.2015 р.), які є вдвічі більшими.

Більше того, не виключено є й те, що тепер споживачам доведеться додатково сплатити облгазам борг в розмірі, що дорівнює різниці між фактично сплаченою відповідно до виставлених квитанцій сумою, та тією сумою, яку вони мали б сплатити в період з 01.05.2015 по 28.01.2016, якби не було прийнято постанови КМУ від 29.04.2015 року № 237. Для однієї зареєстрованої в квартирі людини за повних 8 місяців дії незаконної пільги розмір цього боргу складе 172,80 грн. (3 куб. недонарахованого газу х 7,188 грн./1 куб. м х 8 міс.).

У всякому разі, у листопаді 2015 року позивачі по вищевказаній справі вже отримали ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.11.2015 р., якою їм було роз’яснено, що постанова КМУ від 29.04.2015 року № 237 є незаконною та нечинною з моменту її прийняття.

Щоправда, Кабмін оскаржив вказану ухвалу в Київському апеляційному адміністративному суді і той ухвалою від 24 березня 2016 року вказане роз’яснення скасував, вирішивши, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2015 є зрозумілою, її резолютивна частина викладена чітко та не припускає кілька варіантів тлумачення. А тому питання з погашенням боргу все ще залишається відкритим.

Крім того, зрештою Кабмін пішов на компроміс між вимогами облгазів, підкріплених вищевказаною постановою суду, та вимогами суспільства і постановою від 23 березня 2016 р. № 203 затвердив нові норми споживання газу населенням. Тепер за наявності газової плити та централізованого гарячого водопостачання норма споживання газу становитиме 4,4 куб. метрів на 1 особу, за наявності газової плити при відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача -7,1 куб метр на 1 особу, за наявності газової плити та газового водонагрівача – 14 куб. метрів на 1 особу.

Встановлення лічильників як «альтернатива»

За таких умов ті, хто вважає, що він та його сім’я споживають менше газу, ніж передбачено відновленими нормами споживання газу, мають право встановити лічильник за рахунок облгазу. Від всіляких незаконних пропозицій щодо добровільних внесків чи оплати за додаткові послуги (транспортування лічильника, його закріплення, опломбування тощо) можна відмовлятися, оскільки весь процес по встановленню лічильника, як і сам лічильник, має бути здійснено за рахунок облгазу. Якщо ж той відмовиться встановлювати його без отримання незаконної винагороди, а тим більше, якщо той відмовиться встановлювати лічильник за власний рахунок, то на нього можна ще й поскаржитись до Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Та, в свою чергу, відповідно до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» може застосувати до облгазу спочатку попередження, а у випадку не усунення порушення – накласти штраф у розмірі до 425 000 грн.

Ті ж, хто визнає, що споживає газу більше, ніж передбачено навіть відновленими нормами споживання, можуть й надалі платити за газ дещо менше від тих, хто має лічильник. Щоправда, така «розкіш» не буде тривати вічно. Адже тим, хто використовує газ для підігріву води та приготування їжі до 01.01.2016 р. вже повинні були б встановити лічильники. І лише вина облгазу в їх невстановленні є підставою для продовження постачання їм природного газу, та ще й за нормами споживання, встановленими Кабміном. Тим же, хто використовує газ лише для приготування їжі лічильники мають бути встановлені до 01.01.2018 р.

При цьому категорично не рекомендується відмовлятись від встановлення лічильників у власному домі чи квартирі, особливо шляхом написання відповідних письмових заяв. Адже відповідно до вимог пп. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» таким споживачам облгази повинні припинити постачання газу з 01.01.2016 та 01.01.2018 року. Інакше на них НКРЕКП може накласти вищевказані санкції.

Ті ж, хто вважає нинішні тарифи на газ незаконними можуть морально підтримувати ініціаторів позову до НКРЕКП щодо скасування постанови НКРЕКП № 583 від 03.03.2015 року «Про встановлення роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення». Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.11.2015 р. (суддя Кротюк О. В.) по справі № 826/9907/15 вказана постанова НКРЕКП, якою були затверджені чинні тарифи на газ для населення, була визнана недійсною та нечинною з дня прийняття. Але постановою Київського апеляційного адміністративного судувід 21 березня 2016 року вказана постанова була скасована, а тарифи визнані законними. Нині справа має розглядатись ВАСУ. Якщо він визнає законним рішення саме суду першої інстанції, то у споживачів також буде право вимагати від облгазів здійснити перерахунок вартості спожитого газу. Про те, як добитись такого перерахунку на прикладі раніше скасованих тарифів – в матеріалі «Наслідки відміни незаконних тарифів: перерахувати не можна відмовити».

Висновок

Таким чином, збільшення розміру оплати за спожитий газ є наслідком невдалої спроби Кабміну змусити облгази виконати вимоги Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» і встановити у всі квартири і будинки за власний рахунок газові лічильники, зменшивши норми споживання газу в будинках і квартирах, не обладнаних такими лічильниками. Численні порушення допущенні Урядом при прийнятті відповідної постанови призвели о того, що тепер жителі будинків та квартир, не обладнаних газовими лічильниками, повинні будуть не лише більше платити за газ, але й компенсовувати облгазам втрати за період, коли скасована постанова КМУ діяла. Втім, для виправлення ситуації Кабмін затвердив компромісні норми споживання газу та оскаржив роз’яснення суду, яке давало можливість зобов’язати споживачів компенсувати втрати облгазів за період дії скасованої постанови. Крім того, у споживачів все ще лишається можливість встановити лічильники і не залежати від норм споживання газу.