Правовий статус кримчан: міфи та реальність

Окупація російськими військами території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя з подальшою анексією цих територій породила безліч правових питань, пов'язаних з правовим статусом кримчан і кримських підприємств, які за українським законодавством все ще знаходяться на території України, а за російським законодавством - у складі Російської Федерації.

Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», прийнятий ще в квітні 2014 року, відповів лише на деякі з цих питань. Вирішення ж більшості інших питань було пов'язано з прийняттям Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон про ВЕЗ «Крим»).

Але чи то норми Закону про ВЕЗ «Крим» виявилися не до кінця зрозумілими, чи то російська (чи, радше, антиукраїнська) пропаганда постаралася, але так чи інакше набуття чинності цього Закону породило в середовищі бізнесу чимало чуток і побоювань. У цій статті ми спробуємо підтвердити або спростувати ті з них, з якими нам вже довелося зіткнутися у своїй практиці.

Міф 1. Людям з кримською «пропискою», що працюють на материковій частині України, необхідно отримувати дозвіл на працевлаштування

Цей міф породжений тією обставиною, що відповідно до положень п. 5.3. Закону про ВЕЗ «Крим» фізичні особи, які мають податкову адресу (місце проживання) на території ВЕЗ «Крим» прирівнюються з метою оподаткування до нерезидентів.

Але насправді згідно ст. 42 Закону України «Про зайнятість» дозвіл на працевлаштування потрібен не особам, які є нерезидентами, а особам, що є іноземними громадянами або особами без громадянства. Надання ж кримчанам статусу нерезидентів не робить їх іноземцями або особами без громадянства. Україна навпаки, як і раніше, вважає осіб, які постійно проживають на території АРК та м Севастополя, і мають український паспорт своїми громадянами, і не визнає автоматичного набуття ними громадянства РФ. Тому особам з кримською «пропискою», які мають український паспорт, не потрібно ніякого дозволу на працевлаштування.

Інша справа ті кримчани, які прийняли російське громадянство і здали свій український паспорт. Україна більше не розглядає їх як своїх громадян, але в той же час не визнає їх громадянами РФ. А тому їм, як особам де-юре без громадянства, для роботи на материковій частині території України, потрібно буде або отримувати дозвіл на працевлаштування, або заявляти про втрату свого українського паспорта і, таким чином, намагатися відновити українське громадянство.

Міф 2. Із зарплати кримчан будуть утримувати вдвічі більше податків

Цей міф заснований не тільки в тому, що кримчан прирівняли до нерезидентів, а й на хибному уявленні про те, що доходи нерезидентів в Україні оподатковуються за подвійними ставками ПДФО.

Насправді ж починаючи з 2011 року, коли набрав чинності Податковий кодекс України, практично всі доходи резидентів і нерезидентів обкладаються однаково. Подвійний розмір ставки ПДФО для доходів нерезидентів був передбачений Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб», який в 2011 році втратив чинність.

До того ж, згідно з п. 5.8 Закону про ВЕЗ «Крим» доходи найманих працівників, які мають постійне місце проживання на території ВЕЗ «Крим», як заробітна плата та інші подібні виплати та компенсації, які виплачуються роботодавцем з місцезнаходженням на іншій території України, оподатковуються за загальними правилами за місцезнаходженням такого роботодавця. Тож зарплата громадян з кримською «пропискою» повинна оподатковуватись так само як зарплата осіб з «пропискою» в інших регіонах України. Це ж підтверджує і Державна фіскальна служба у роз'ясненні від 20.10.2014 р

Втім, не можна сказати, що надання кримчанам статусу нерезидента ніяк не відіб'ється на оподаткування їх доходів. Так, наприклад, спадщина, отримана кримчанами від громадян України, які проживають на іншій території нашої країни, тепер повинна буде обкладатися за ставкою 15 або 17%, в той час як раніше вона обкладалося за ставкою 0% (при успадкуванні майна від родичів першого ступеня споріднення) або 5% (при успадкуванні від інших родичів). Це пов'язано з тим, що згідно п. 174.2.3 НК спадок, отриманий на будь-який об'єкт спадщини, успадкований спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента, так само як і спадщина, отримана будь-яким спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, оподатковується за ставкою 15 або 17 %.

Міф 3. Банки зможуть відмовляти кримчанам у виплаті депозитів, відкриття рахунків, обміні валюти та інше

На жаль, на практиці такі відмови трапляються. Але причиною тому, як правило, є зовсім не надання кримчанам статусу нерезидента, передбачене Законом про ВЕЗ «Крим» та постановою НБУ від 03.11.2014 № 699, а банальне, самовільне порушення банками прав кримчан.

Невиплата депозитів кримським вкладникам була ініційована багатьма банками ще в квітні 2014 року, коли ті ввели таку негласну заборону у відповідь на закриття їх відділень у Криму та неможливість здійснювати там діяльність. Але законодавчих підстав для таких відмов як не було, так і немає. Ні Закон про ВЕЗ «Крим», ні постанова НБУ від 03.11.2014 № 699, ні інші НПА не забороняють банкам здійснювати банківські операції з кримчанами або особами, прирівняними до нерезидентам, хоча і визначають деякі особливості здійснення окремих операцій з такими особами. Тому подібні відмови незаконні і можуть бути успішно оскаржені в суді. Виняток - рахунки юридичних осіб, розташованих на території Криму, які згідно з п. 6 постанови НБУ від 03.11.2014 № 699 підлягають закриттю.

Міф 4. Виплати кримчанам підпадають під валютне регулювання

Така думка, незважаючи на надання можливості розраховуватися з кримськими контрагентами в іноземній валюті, теж за великим рахунком неправильна.

По-перше, п. 9.4. Закону про ВЕЗ «Крим» прямо передбачено, що на операції, що здійснюються між резидентами України та особами з місцезнаходженням на території ВЕЗ «Крим», а також на розрахунки за такими операціями, норми Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не поширюються. По-друге, відповідно до п. 9.1. Закону про ВЕЗ «Крим» для здійснення операцій з переказу коштів з території ВЕЗ «Крим» на територію України і з території України на територію ВЕЗ «Крим» не потрібно індивідуальної ліцензії НБУ.

Обмеження стосуються лише максимальної суми валюти, яку фізичні особи можуть ввезти на територію ВЕЗ «Крим» або вивести з неї.

Міф 5. Кримські компанії прирівняли до офшорів

Коріння цього міфу криються в положеннях п. 5.11. Закону про ВЕЗ «Крим», згідно з яким витрати юридичної особи, прирівняної до резидентів, які були віднесені на оплату вартості товарів (робіт, послуг), поставлених особою, прирівняною до нерезидента, включаються до складу витрат такої особи в сумі, передбаченій п. 161.2 НК для офшорних компаній. Тобто, витрати на придбання товарів у таких осіб, повинні включаться до складу витрат у сумі, що не перевищує 85% вартості цих товарів.

Але ця норма набуде чинності тільки після того, як Крим буде знову повернутий України. На період тимчасової окупації положення п. 5.11. Закону про ВЕЗ «Крим» не застосовуються.

Міф 6. Легально в'їхати і виїхати з Криму буде майже неможливо

Це твердження справедливе лише для тієї частини кримчан, які прийняли російське громадянство і при цьому здали українські паспорти. Їм виїхати з Криму дійсно буде складно. Ще після прийняття Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» їм відмовляли у в'їзді на материкову частину на підставі документів, виданих російською владою. Тепер же в п. 12.6 Закону про ВЕЗ «Крим» прямо передбачено, що паспорт або інший проїзний документ особи, який був виданий компетентним органом держави-окупанта на тимчасово окупованій території України, є недійсним і не дає права на перетин адміністративного кордону між ВЕЗ «Крим» і Українаи

Крім того, відтепер росіяни та білоруси не зможуть перетнути адміністративний кордон між ВЕЗ «Крим» і Україна на підставі внутрішніх паспортів. Адже згідно з п. 12.6 Закону про ВЕЗ «Крим» норми міжнародних угод, укладених між компетентними органами України та інших держав про використання національних (внутрішніх) документів для в'їзду, виїзду і пересування фізичними особами територією договірних сторін, не поширюється на тимчасово окуповану територію України.

У той же час, громадянам України для перетину кордону з української сторони достатньо буде мати при собі внутрішній паспорт громадянина України і неважливо, де при цьому особа буде зареєстрована: у Криму або на материковій частині України. Крім того, вони зможуть перетнути кордон на підставі закордонного паспорта, службового паспорта, тимчасового посвідчення громадянина України та деяких інших документів, що засвідчують особу.

У зв'язку з цим кримчанам бажано берегти паспорти громадян України, а при втраті (у тому числі, якщо такий паспорт був примусово вилучено) - відновлювати.

Міф 7. Кримську нерухомість неможливо продати

Насправді, Україна не забороняла продаж об'єктів нерухомості, що знаходяться у Криму.

Але відповідно до положень ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та ст. 13 Закону про ВЕЗ «Крим» перехід права власності на такі об'єкти повинен бути здійснений відповідно до законодавства України. Тобто, для продажу квартири, приміщення, будинку, землі або іншого об'єкта нерухомості необхідно звертатися до нотаріуса, що знаходиться на іншій частині території України, і має доступ до Єдиного реєстру речових прав на нерухомість та/або до держреєстратора, що знаходиться на материковій частині України. В іншому випадку (зокрема, при продажу кримського об'єкта нерухомості за російським законодавством) такий договір вважається нікчемним з дня виконання і не підлягає виконанню.

Правда, в цьому випадку не факт, що такий перехід права власності буде визнаний окупаційною владою Криму. Відповідно, можливості по реалізації такого права власності можуть бути істотно обмежені. І в цьому відношенні твердження про неможливість відчуження об'єктів нерухомості дійсно має під собою підстави, оскільки будь-який з варіантів такого відчуження загрожує негативними наслідками.

Висновок:

Далеко не всі чутки і побоювання, пов'язані з правовим статусом кримчан, мають під собою достатні правові підстави. Здебільшого вони є результатом невірного трактування законодавства з боку тих, хто його застосовує, та / або пов'язані з організаційними складнощами, пов'язаними зі спірним статусом Криму, та / або стосуються тих кримчан, які прийняли громадянство РФ.