Нюанси застосування Закону про держреєстрацію підприємств на практиці

Практичні аспекти реалізації нової редакції Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»

Останнім часом, сфера державної реєстрації юридичних осіб та ФОП є однією з тих, що найбільш стрімко реформуються. За останні п'ять-шість років до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» (далі - Закон про держреєстрацію) більше 50 разів вносилися зміни, покликані спростити, здешевити та/або покращити процедуру держреєстрації підприємств. І певних успіхів на цьому ґрунті вдалося досягти. Приміром, у рейтингу Світового банку Doing business за критерієм «реєстрація підприємств» Україна піднялася зі 134 місця в рейтингу 2010 року на 30 місце в рейтингу 2016 року.

Подальший прогрес у цьому напрямку вимагав нових змін, і нова редакція Закону про держреєстрацію, що набула чинності з 1 січня 2016 року, здавалася гарною основою для цього. Але вже перша практика його тлумачення і застосування виявила, з одного боку, недоліки самого Закону, а з іншого - неготовність до деяких нововведень як державної системи держреєстрації, так і суспільства. Про ці нюанси правозастосування, які трохи псують в цілому позитивні враження від Закону про держреєстрацію, і піде мова в цій статті.

Нюанси місця реєстрації

Одним з головних нововведень нової редакції Закону про держреєстрацію стало збільшення числа осіб, здатних провести держреєстрацію юридичних осіб та ФОП. Тепер крім державних реєстраторів Мін'юсту, за якими зберігаються повноваження з реєстрації підприємств до 1 квітня 2016 року, право здійснення реєстрації юросіб та ФОП мають:

виконкоми місцевих рад та держадміністрації;
нотаріуси;
акредитовані суб'єкти.

Таке розширення покликане спростити доступ бізнесу до процедур реєстрації та демонополізувати владу держреєстраторів. Але поки основну масу реєстрацій, як і раніше, проводять держреєстратори Мін'юсту, і найближчим часом це навряд чи зміниться. Після 1 квітня вони, швидше за все, просто перейдуть «під крило» місцевих держадміністрацій, в будівлях яких багато з них знаходиться і тепер.

Решту ж суб'єктів держреєстрації поки що нові повноваження не особливо приваблюють, так як для більшості з них видатки на підключення до баз Мін'юсту та працевлаштування держреєстраторів не перевищують доходів від належного їм адміністративного збору.

Так, наприклад, нотаріуси мають право на отримання лише 60 % адміністративного збору, який у більшості випадків становить 410 грн. (а за деякі реєстраційні дії і того менше). Ці доходи потім ще й оподатковуються ПДФО та ЄСВ, сукупний розмір яких нині становить 40%. У підсумку, нотаріусам залишається досить скромна сума.

Акредитованими суб'єктами ж можуть бути лише юридичні особи публічного права (тобто, створені органами влади), що виключає можливість приватної ініціативи. При цьому в їх складі має бути не менше трьох держреєстраторів, і вони повинні укласти договір страхування і договір з іншим суб'єктом держреєстрації.

Вважаємо, що для подальшої децентралізації процедури держреєстрації було б корисно збільшити відсоток адміністративного збору, який повинен залишатися в нотаріусів і допустити можливість акредитації юридичних осіб приватного права.

Є поки невеликі проблеми і з іншим надважливим і корисним нововведенням - екстериторіальністю. Цей принцип передбачає можливість зареєструвати юрособу або ФОП або внести зміни до їх реєстраційних даних у будь-якого держреєстратора країни, а не тільки у того, що знаходиться за юридичною адресою юрособи (ФОП). Але поки що наявні у держреєстраторів бази дозволяють проводити такі зміни тільки в межах окремого регіону (м. Києва або окремої області).

Хоча, звичайно, це вже прогрес у порівнянні зі спробою запровадження принципу екстериторіальності, випробуваної Мін'юстом у минулому році. Тоді екстериторіальність на практиці обернулася тільки можливістю подачі документів до будь-якого держреєстратора в межах обраних для експерименту регіонів. Рішення ж за результатами їх розгляду все одно приймав держреєстратор за місцем реєстрації юрособи (ФОП), що часто не спрощувало і не прискорювало процедуру держреєстрації. Тепер держреєстратори можуть не тільки приймати документи щодо всіх юросіб (ФОП) регіону (а в перспективі і всієї країни), але і вносити на їх підставі дані в ЄДР.

Нюанси вартості держреєстрації

Найбільш неприємним для бізнесу нововведенням нової редакції Закону про держреєстрацію стало збільшення ставок адміністративного збору. Так, ставки збору за держреєстрацію змін до установчих документів юросіб зросли майже в 8 разів: з 60,90 грн. до 410 грн.! До того ж, цю чималу суму реєстраційного збору тепер потрібно буде платити за реєстрацію будь-яких змін до відомостей про юрособу, які містяться в ЄДР, крім зміни інформації про засоби зв'язку. Тобто, навіть за зміну КВЕДів або назви органу управління юрособи тепер потрібно платити.

Правда, навіть серед реєстраторів поки немає єдиної думки відносно того, чи потрібно платити реєстраційний збір за внесення до ЄДР деяких відомостей (наприклад, щодо відокремленого підрозділу або щодо переходу на роботу по модельному статуту). Адже серед документів, необхідних для внесення таких відомостей до ЄДР немає документа про сплату адміністративного збору. Але, враховуючи, що тепер держреєстратори самі зацікавлені у сплаті адміністративного збору (вони мають право на одержання винагороди у розмірі 10% адмінзбору, сплаченого за проведені ними дії), є ризик, що платити доведеться за всі реєстраційні дії, крім первинної реєстрації.

Незначно зросла також плата за одержання витягу з ЄДР (до 70 грн.) і за зміну ПІБ або місця проживання ФОП (до 140 грн.).

Втім, Законом про держреєстрацію передбачені певні можливості для економії: за держреєстрацію на підставі документів, поданих в електронному вигляді, буде стягуватися лише 75% вищевказаного адміністративного збору.

Відзначимо також, що за новими правилами платити реєстраційний збір потрібно за місцем вчинення реєстраційних дій, а не за місцем знаходження юрособи (ФОП), що пов'язано з реалізацією принципу екстериторіальності.

Нюанси строків реєстрації

Нова редакція Закону про держреєстрацію (ст. 26) передбачає, що документи, подані для держреєстрації та проведення інших реєстраційних дій щодо юросіб та ФОП, повинні бути розглянуті, а реєстраційні дії проведені протягом 24 годин (без урахування вихідних і свят) після їх надходження.

Крім того, передбачена можливість прискореної реєстрації змін про юридичну особу та ФОП до ЄДР за 6 годин або за 2 години після подачі документів. Щоправда, в цьому випадку, відповідно до вимог постанови КМУ від 25.12.2015 № 1133, потрібно буде заплатити адміністративний збір відповідно у двократному (820 грн./280 грн.) або п'ятикратному (2040 грн./560 грн.) розмірі.

Втім, скорочені терміни будуть працювати тільки для тих, хто подав документи в повній відповідності з вимогами законодавства. В іншому випадку можливе призупинення розгляду документів або відмова у реєстрації змін.

Призупинення процедури розгляду документів можливе, зокрема, у разі подання документів у неповному обсязі, при несплаті (неповній оплаті) адміністративного збору, невідповідності документів встановленим вимогам і в інших випадках, передбачених ст. 27 Закону про держреєстрацію. Розгляд документів призупиняється на 15 календарних днів, про що заявнику повинні повідомити протягом строку, встановленого для держреєстрації змін. У разі усунення виявлених недоліків у вказаний термін процедура розгляду документів поновлюється. Якщо ні - реєстратор виносить рішення про відмову в держреєстрації.

Рішення про відмову в держреєстрації також може бути прийнято в інших випадках, передбачених ст. 28 Закону про держреєстрацію. Зокрема, якщо документи подані уповноваженою особою; найменування юридичної особи не відповідає вимогам закону; є судове рішення про арешт корпоративних прав при подачі документів про зміну складу учасників юрособи та інше.

У разі відмови в держреєстрації, згідно ч. 3 ст. 36 Закону про держреєстрацію, сплачений адміністративний збір не повертається. Враховуючи цю обставину і чималий розмір адміністративного збору, тепер над документами для держреєстрації і вибором держреєстратора варто працювати ще ретельніше.

Нюанси документального оформлення реєстрації

Але найбільше неприємних нюансів, які проявилися в ході реалізації нової редакції Закону про держреєстрацію, пов'язано з документальним оформленням цієї процедури. Так, відповідно до вимог ст. 17 Закону про держреєстрацію для реєстрації юридичної особи або внесення змін до її установчих документів відтепер потрібно подавати не два, а один примірник такого установчого документа (при внесенні змін - у новій редакції). Крім того, більше не потрібно подавати реєстратору стару редакцію статуту.

Спочатку багато хто вважав, що реєстратор буде сканувати цей один примірник, а потім - віддавати його заявнику з відміткою про реєстрацію. При цьому актуальність діючої редакції статуту можна буде порівняти шляхом зіставлення поданої юрособою копії статуту тієї скан-копії, яка розміщена на сайті Мін'юсту. Це зменшило б обсяг паперових документів, що знаходяться у держреєстраторів і, в той же час, не особливо відбилося б на безпеці бізнесу (хоча, звичайно, провести експертизу справжності підписів учасників на підставі наявних у реєстратора скан-копій документів було б неможливо).

Але на практиці все вийшло не так. Реєстратори забирають собі поданий екземпляр, сканують його і не повертають. Другий же примірник так і залишається у заявника, без наявності на ньому якихось позначок про держреєстрацію. У підсумку, в умовах відсутності сайту, на якому була б розміщена відсканована версія статуту, зрозуміти чи є цей примірник статуту зареєстрованим, автентичним і актуальним стає проблематичним не лише для контрагентів юридичної особи, судів і держорганів, а й для нього самого. А між тим, для бізнесу важливими є не тільки ті положення, що відображені в ЄДР, але й інші відомості, що містяться в статуті (зокрема, щодо кворуму, повноважень органів управління, порядку скликання загальних зборів тощо).

У зв'язку з цим, варто хоча б тимчасово, до створення вищевказаного сайту, повернути практику ставлення відмітки про реєстрацію та друку держреєстратора на примірнику статуту, поданому заявником та відмітки на старому примірнику статуту про його зміну. Після створення ж сайту, на якому будуть розміщені відскановані версії статуту, від цієї практики можна буде відмовитися. Але за умови, що на сайті будуть створені можливості для перегляду не тільки діючої, а й попередніх версій статуту (на випадок, якщо спір виникне вже після зміни статуту).

Взагалі, статути юридичних осіб виявилися ледь не «за бортом» проведених змін. У всякому разі, у затвердженій Мін'юстом формі заяви про реєстрацію змін у даних про юрособу в ЄДР, навіть не передбачили можливості реєстрації інших змін до установчих документів, які не відображені в ЄДР. У підсумку, можливість внесення змін до статуту щодо кворуму (який, нагадаємо, знизився до більше 50% за умови, що іншого не передбачено статутом), повноважень органів управління або порядку скликання загальних зборів без проведення інших змін, які не відображаються в ЄДР, стало неможливим.

Швидше за все, це, звичайно, всього лиш помилка, допущена під час нагальної підготовки нових форм заяв, що прийшли на зміну реєстраційних карток. Насправді про статути не забули. Навпаки, перехід на модельний статут або з модельного статуту ускладнили. Тепер для цього потрібно не тільки подати заяву (раніше це була форма 6), але й відповідне рішення уповноваженого органу управління, а у випадку з переходом з модельного статуту на діяльність на підставі затверджених документів - ще й примірник затвердженого статуту.

Залишається сподіватися, що ця та інші помилки і незручності, в тому числі не описані в цій статті, незабаром будуть виправлені. А заодно - приведена у відповідність до вимог нового законодавства база держреєстраторів.

Висновок:

Нова редакція Закону про держреєстрацію безумовно є кроком вперед на шляху реформування процедури реєстрації підприємств і створює передумови, як мінімум, для виведення України в лідери рейтингу Doing business за критерієм легкості відкриття бізнесу. Але для того, щоб ці зміни сприяли не тільки рухові України в рейтингах, а й забезпечували безпеку бізнесу і сприймалися суспільством, потрібно врахувати вищеописані проблеми і ризики застосування нового закону на практиці і якнайшвидше їх усунути.